В океані рідного народу
Відкрий духовні острови.
В.Симоненко
Пояснювальна записка
Духовність... Це поняття походить від слова «дух». За уявленням наших
предків дух - це безсмертна, нематеріальна основа людини, що визнає сутність її
життя і відрізняє від тварини. Вони також вважали, що дух - це душа людини.
Тому духовність пов'язують із внутрішнім світом людини, ЇЇ душею. Духовно
багата, духовно чиста людина, тобто така, яка має багатий, чистий внутрішній
моральний світ, - людина, що творить добро.
Питання духовності чи не найболючіша проблема для нашого суспільства. Свідченням
духовної поруйнованості людини стали алкоголізм, наркоманія, заздрість,
жадібність, прагнення дармового комфорту і т. інше. Не підлягає сумніву, що це
все — наслідок втрати людиною будь-яких моральних і духовних цінностей - це,
по-перше, а по-друге, сама система, середовище, яке оточує її, сприяє цьому.
Успіх побудови нової суверенної незалежної демократичної України залежить
від нової генерації людей, у яких духовне стане філософією їхнього життя, а
етнічне — нормою ї х поведінки і культури.
Саме через духовність кожен виробляє свою життєву
позицію, формує світогляд, ставлення до себе, до навколишнього середовища. Саме
через духовність проявляються дії, вчинки, помисли особистості.
На вчителя початкових класів покладається висока місія -
дійти до душі і серця кожної маленької людини, створити такі умови, щоб
паростки духовності почали в ньому проростати ще з раннього дитинства, а потім
розвинулися і стали життєвим кредом кожного, який в зрілості потім стане
Людиною з великої літери.
В основу програми покладено сприяння духовному розвитку молодших школярів,
прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з
християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, доброчесністю,
зреченням від спокус світу, очищенням від пристрастей, ходінням на прошу,
каяттям, негнівливістю, незлопам'ятністю, нездатністю до наклепу, не
брехливістю, гріхом зневіри, гріхом черевоугодництва, чистотою помислів,
лагідністю, молитвою, очищенням від жадоби і зла.
Програма об'єднує п'ять тем:
I. З чого починається Батьківщина?
II. З чого починається людина?
III. Духовні чесноти.
IV. Народний календар — духовність народу
(християнські свята).
V. Духовне виховання в сім'ї.
Це передбачає наступні етапи: отримання інформації (ознайомлення) з
основними чинниками духовного розвитку);
формування позитивного ставлення до предмета вивчення;
засвоєння матеріалу (розуміння важливості дотримання духовних норм
поведінки);
формування переконань щодо важливості обраної моделі поведінки;
бажання і внутрішня потреба наслідування зразкам християнської моралі;
втілення в життя отриманих знань.
Розкриття цих етапів передбачено здійснювати відповідно
до вікових та психологічних особливостей учнів. Програма грунтується на
наукових засадах особистісно-зорієнтованої технології виховання.
Мета програми:
формування національної свідомості, морально-духовних якостей особистості,
яка в своїй життєдіяльності керується загальнолюдськими цінностями, утвердження
принципів загальнолюдської етики, забезпечення високої духовної культури,
оволодіння державною мовою, як носієм духовної культури, вироблення активної
життєвої позиції дитини з високими моральними в духовними якостями, пошук
індивідуальних технологій духовного розвитку.
Завданнями програми є:
1. Вивчення молодшими школярами
теоретичних основ духовності.
2. Формування понять: духовність, духовна
культура, духовний світ, духовна освіта.
3. Сприяння набути дітьми
соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу.
4. Пошук сенсу життя, гармоні в собі
і в суспільстві.
5. Формування власної
світогляднодної позиції.
6. Випробування себе в різноманітній
духовній діяльності.
7. Пізнання прекрасного в житті.
8. Проведення виховних справ,
спрямованих на активізацію духовних
Очікування результатів реалізації
програми:
• підвищення рівня вихованості
учнів;
• забезпечення духовного та
інтелектуального розвитку молодших школярів;
• засвоєння морально-духовних
заповідей;
• повага та оволодіння державною
українською мовою як духовним кодом нації;
• досягнення успіху у справі.
Принципи виховання:
• гуманізації
(зосередження уваги на дитині як вищій цінності);
особистісної
орієнтації (спрямування зусиль на розвиток світогляду, культури учнів);
• культуровідновідності (творчий
підхід до розв'язання виниклої проблеми).
Методи виховання
- проектування та перспективних
дій;
- словесної творчості;
- пізнання через побачене;
- виховання прикладом і на
прикладах;
- ораторського мистецтва;
- театральної педагогіки.
Прийоми, засоби та організаційні роботи.
Години класовода. Години спілкування. Інформаційно-пізнавальні години.
Виховні години.
Сюжетно-рольові ігри.
Інсценізації практичні зайняття.
Уроки духовності.
Уроки милосердя.
Конкурси.
Акції.
Заочні мандрівки.
Мальований фільм.
Екскурсії.
Тестування.
Свята.
Батьківські збори.
В основу програми покладено такі документи:
1. Конституція України.
2. Закон України «Про освіту».
3. Закон України «Про загальну
середню освіту».
4. Конвенція про права дитини.
5. Державна національна програма
«Освіта».
6. Національна програма «Діти
України».
7. Указ Президента України «Про
невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та
утвердження здорового способу життя.
8. Концепція національного виховання
дітей та молоді у національній системі освіти.
9. Національна програма «Основні
орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
України.
Ключові поняття, терміни, категорії
Віра - впевненість у чомусь, надія на щось.
Діяльність- найбільш значна одиниця аналізу
зовнішніх проявів активності, цілісний мотиваційний акт поведінки.
Духовність - людська якість, що характеризує
поведінку особистості, пронизує усі форми людської свідомості - моральну,
політичну, релігійну, естетичну, художню, проте найбільш суттєвою є в галузі
моральних стосунків.
Духовний світ- це своєрідний внутрішній всесвіт:
почуття, емоції, прагнення, настрої, знання та переконання, ідеали, оцінки та
уявлення про цінності.
Інтерес- емоційний вияв пізнавальних потреб
особистості.
Істина - моральний ідеал, справедливість.
Естетичні почуття- почуття краси, прекрасного,
які народжуються явищами природи, результатами праці людей, мистецькою і
творчою діяльністю.
Краса - властивість, якість гарного,
прекрасного.
Любов - почуття, глибока повага, шанобливе
ставлення, прихильність.
Милосердя - жаліслива і діяльна любов, що
виражається в готовності допомагати кожному нужденному і поширюється на всіх
людей і все живе.
Морально духовний розвиток - процес оволодіння
особистісно-гуманістичними моральними цінностями, які становлять стрижень
духовної культури.
Надія- впевненість у можливості здійснення
чогось бажаного,
Національна свідомість - усвідомлення людиною своєї
приналежності до певної нації.
Самореалізація- прагнення людини до більш
повного вияву та розвитку своїх особистісних можливостей.
Розвиток особистості- послідовні кількісні зміни
свідомості та поведінки особистості від народження і до кінця життя,
становлення людини як суб'єкта культури і життєтворчості.
Сенс життя- передає найбільш узагальнену життєву
мету, головний. Принцип життя, спосіб самореалізації особистості.
Талант- високий рівень розвитку здібностей,
що мають змогу одержати продукт діяльності.
Творчість- здатність особистості діяти не за
шаблоном, а використовуючи оригінальні ідеї, нестандартні шляхи через
розв'язання певних ситуацій. |