Свято Миколая-Чудотворця завжди було очікуваним для української родини, а особливо для дітвори. Діти свято вірять, що в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай опускається срібною вервечкою з неба на засніжену землю: сивобородий, із золотою митрою на голові, у довгій позолоченій киреї, з хрестом та Біблією у руках, у супроводі ангелів, що несуть його мішок з дарунками. Спустившись на землю, іде він уночі від хати до хати і кладе під подушку дитині, що заснула, свої небесні подарунки. Але таке щастя випадає тільки чемним діткам: тим, хто старається добре вчитися, гарно поводиться в школі і вдома, допомагає маленьким і старшим.
Напередодні Дня Святого Миколая учні 4 класу відвідали сільську бібліотеку, де їх гостинно зустріли сільські бібліотекарі: Слюсар Алла Іванівна та Вірьовка Зоя Іванівна.
Діти розповіли про те, що писали листи Святому Миколаю, в якому просили …
Альона: Мені черевичків треба.
Діана: А я прошу ляльки з неба.
Віталій: А я шаблі золотої.
Аліна: Мені книжки, та нової.
Альоша: Ну й цукерків – мусиш знати, -
Я їх люблю ласувати.
Руслан: Принеси мені машину.
Альона: А я люблю мандарини.
Владислав: Олівці, щоб малювати.
Діана: І скакалку, щоб скакати.
Віталік: А я прошу про санки,
Щоб спускатися з гори.
Максим: Хочу дуже лижі мати,
Щоб усіх переганяти.
Настя: А я прошу рукавички,
Такі самі, як в сестрички.
Руслан: А мені м’яча такого,
Як в старшого брата мого.
А ще діти просили миру для України.
А на закінчення свята Святий Миколай всіх діток пригостив солодкими подарунками. А діти пообіцяли і далі бути чемними. |