|
Дем’янецька гімназія Переяславської міської ради
Бориспільського району Київської області
08431, Київська обл., Бориспільський район, с. Дем’янці
вул. Шкільна, 12, e-mail: demjanci@ukr.net
Опис роботи
краєзнавчого музею
Дем’янецької гімназії
за 2018/2021р.р.
Музей історії села Дем'янці функціонує з 1989 року. Він був створений вчителями та учнями Дем'янецької загальноосвітньої школи. Роботу по створенню експозиції музею координувала Фещенко О.П. - заслужений вчитель УРСР, яка очолювала школу з 1978 по 1996 рік. До збору експонатів були залучені учні, вчителі, жителі села.
Експозиція музею поділена на окремі розділи і починається інтер'єром української оселі XVIII - XIX ст., де є українська піч, піл, жердка, діжа, прядка, глиняний посуд. В наступному розділі мова йде про історію походження села Дем’янці. Відтворена легенда про те, що у Х столітті річка Альта була судноплавною, проводирями суден по річці були люди, які жили по берегах Альти, оскільки вони знали її згиби, мілини і глибини. Їх називали деменцями (від слова «демено» — руль, кермо). Згодом ця назва перейшла і на населений пункт.
В окремій вітрині музею є матеріали про українського композитора Павла Івановича Сеницю, який народився в нашому селі в 1879 році. Свою творчу діяльність Сениця здійснював у Москві, де одержав відповідну освіту, і залишився працювати. Іменем П.І. Сениці названа музична школа в місті Переяславі.
Одна із вітрин музею містить матеріали про Велику жовтневу соціалістичну революцію та громадянську війну 1917 - 1920 років. На час революції в селі було 6 поміщиків, земля яких була націоналізована в ході революції.
В експозиції музею є український національний одяг XVIII - XIX століть — чоловічі шаровари, вишита сорочка, жіноча плахта, фартух, вишиванка.
Відтворені в матеріалах музею трагічні 20-30-ті роки XX століття. На основі зібраних спогадів мешканців села, документів тих років, відомо, що голодомор 1932-1933 років забрав життя 300 жителів села. Під час сталінських репресій було репресовано 56 дем'янчан.
Особливе місце в матеріалах музею відведене експозиції про Другу світову війну. Дорогоцінними експонатами є фотографії односельців, які захищали нашу землю від фашистів в 1941-1943 роках, їхні нагороди, документи.
Уродженець села Губар Олександр Герасимович удостоєний звання Героя Радянського Союзу (посмертно) за подвиг, здійснений в 1943 році в російському місті Новорожківську (йому вдалося під час бою з ворогом підбити 12 ворожих танків). У селі іменем героя названа одна із вулиць. Загалом у війні з нацистами загинули 197 жителів Дем'янець.
Серед експонатів музею є ті, які розповідають про події вересня 1941 року. 21 вересня 1941 року в селі Харківці загинув 4ий батальйон НКВС, який у складі зведеного полку НКВС опинився в оточенні в районі міста Переяслав-Хмельницький (командувачем полку був полковник Косарєв). Бійці-міліціонери 4го батальйону одержали від командування завдання — прорватися з оточення. Щоб це зробити, потрібно було дати рішучий бій в селі Харківці, де зосередились великі сили противника. Під час бою загинули 223 міліціонери. На сьогодні відомі імена більше як 180 бійців. Серед експонатів є фотографії загиблих воїнів, рештки зброї, особисті речі, документи, листи до рідних. Реліквіями є кітель О.М. Сабурова, який був комісаром 4 го батальйону НКВС, гімнастерка бійця Семененка, яку передала нашому музею його дочка, військовий квиток лейтенанта Корольова, лист бійця І.В. Татарова до сім’ї, написаний у липні 1941 року.
Окрема вітрина музею містить речі нашого односельця Володимира Ганзі, який загинув в 1986 році, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Афганістані.
Музей має багато експонатів, які відтворюють історію сучасного життя села. Є багато особистих речей жителів села, які прославили себе, працюючи в рідному селі у минулому столітті:
- Мазур Марії Андріївни, яка в 70 х -80 х роках була бригадиром в колгоспі ім. Ілліча, секретарем партійної організації, головою сільської ради;
- Братів Ганзів Василя та Олексія Пилиповича - передових механізаторів;
- Помойницького Сергія Панасовича, який очолював колгосп в 70 х роках;
- Пидорича Миколи — передового механізатора;
- Хоменко Галини Францівни — кавалера орденів Трудового Червоного Прапора та Жовтневої революції, яка певний час була заввіділком колгоспу ім. Ілліча;
- Григоренка Василя Миколайовича, який був керівником господарства з 1982 року по 2006 рік, з 2006 по 2010 рік — сільським головою, який турбувався про добробут мешканців села, про порядок в селі, а нині очолює одне з найміцніших на Переяславщині господарств — СГ «Альта», надає допомогу гімназії, нашому музею. Василь Миколайович удостоєний високого звання Заслуженого працівника сільського господарства, має багато нагород Міністерства внутрішніх справ України, СБУ за тісну співпрацю з правоохоронними органами. Всі ці нагороди він передав музею.
Одна з експозицій нашого музею розповідає про історію місцевої школи, яка починається з 1845 року, коли місцевий дяк Кондратьєв у своїй хаті відкрив школу, де навчалося 16 дітей. Серед експонатів є багато фотографій вчителів, учнів минулих років; шкільна форма для дівчаток і хлопчиків 60-80 х років; піонерський значок, жовтенятська зірочка, піонерський галстук, комсомольський значок, золота і срібна медалі, якими нагороджувались учні в 60-80 х роках.
Робота по доповненню експозицій триває. Учні часто приносять давні речі, які зберігаються в музеї. Тут проводяться уроки історії, уроки мужності, виховні години. Протягом 30 років напередодні дня визволення Переяславщини — 21 вересня і Дня перемоги — 9 травня в музей приїздили шановні гості — діти загиблих міліціонерів в вересні 1941 року, працівники СБУ, МВС, які з великою шаною згадували подвиги своїх батьків, братів, товаришів в роки Другої світової війни.
Метою роботи музею історії села є:
- виховання любові до рідного краю, до України;
- формування бережного ставлення до історичного минулого, до пам’яток культури українського народу.
Завдання:
1. Участь у вдосконаленні навчально-виховної роботи в школі.
2.Участь у формуванні, забезпеченні збереження та раціональному використанні музейного фонду.
3. Охорона і пропаганда пам’яток історії рідного краю.
4. Проведення культурно-освітньої роботи серед учнів загальноосвітньої школи і населення села.
5. Вивчення історії свого краю.
6. Одержання учнями достовірних знань про минуле села та його жителів.
7. Патріотичне і моральне виховання школярів.
Керівник і члени Ради музею в тісній співдружності з класними керівниками продовжували роботу у 2018-2021 роках по вихованню патріотичних почуттів у підростаючого покоління.
Для учнів школи протягом звітного періоду було проведено 15 тематичних екскурсій:
- « Подвигу нашого народу не забути»;
- «Слідами загиблого батальйону»;
- «Радісна мить визволення»;
- «Голодомор-трагедія українського народу»;
- «Побут і звичаї односельців-в минулому і сьогодні»;
- «Герої поруч з нами»;
- «Павло Сениця — композитор-земляк»;
- Наші земляки — учасники ООС.
Продовжувалась робота по систематизації і оновленню музейних експонатів та вітрин.
Протягом 2018-2021 року в музеї було проведено 12 уроків історії, 27 виховних годин, 16 екскурсій, на яких використовувались експонати музею. До Дня пам’яті та примирення, свята Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та Дня визволення Переяславщини від фашистсько-німецьких загарбників проведені виховні години «Як воювали мої земляки», «Листи з фронту» та зустрічі із дітьми загиблих воїнів-чекістів у бою 21 вересня 1941 року.
Велика увага приділяється на заняттях залученню учнів до пошукової роботи. Учні зібрали матеріал про відомих людей нашого села, оформили вітрину «Будні нашого села», поповнили фотоматеріалами стенд «Наші земляки — учасники ООС».
Використовувались матеріали музею під час святкування 90-річного ювілею школи 15 жовтня 2021 року — була підготовлена фотовиставка «Шкільні роки —найщасливіші».
Робота музею продовжується, матеріали його систематизуються і широко використовуються вчителями місцевої гімназії.
| |