Мета:сприяти вихованню в учнів любові до рідної мови, прагнення володіти українською літературною мовою; ознайомити учнів з відзначенням Дня української писемності і мови в Україні і за її межами;формувати навички виразно читати вірші про мову, прагнення самим звеличувати рідну мову в поезії. Виховувати любов до рідної мови, до України.

(Святково прибрана кімната На стінах - портрети українських письменників, плакати з висловлюванням про мову, слово. Звучить марш запорозьких козаків На сцену виходять хлопці. Один із них читає наказ.)

Наказ

«Вельмишановна громадо! Нині світле свято зібрало вас у цьому залі. Зібралися люди добрі на свято своє, свято традицій ,народних пісень вольних,мови рідної. І прославимо в цей день пісню українську, мову рідну. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних!По цьому бути!»

(Звучить пісня «Ой ви,стрільці січовії.)

(На сцену виходять Господар і Господиня.Усі в українському одязі з короваєм.).

Господиня. Зі святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова. Сьогоднішня зустріч - ще одна сходинка до нашого взаєморозуміння, до родинного єднання в сім’ї вольній, новій.

Господар. Щасливі ми, що народилися і живемо на нашій чудовій, багатій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки - тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

Господиня. Шановні  діти, вчителі, гості!Запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на щире слово, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови!

Господар. Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо хлібом, любов’ю і миром. Прийміть коровай наш із жита – пшениці. (Звучить пісня «Зеленеє жито»)

Вступне слово вчителя

Мова колискова, як весняна річечка живе,

Пробудилась українська мова,

Відродились батьківські слова

Сад вишневий, хата, гай, криниця,

Шлях чумацький, голубі дощі,

Мов солодкі пахощі живиці,

Незбагненна радість на душі.

9листопада, у день Преподобного Нестора - літописця, ми відзначаємо      День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Нестор - літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах. 6 листопада 1997 року, до тисячоліття писемності, було видано Указ про відзначення цього свята. З цього часу щороку в Україні проводять масові заходи по відзначенню цієї події. Тож розпочинаємо свято рідної мови під девізом: «Мово рідна, звучи в нашім домі!»

Ведуча. Шановні гості, вчителі, діти! Запросили ми вас до нашої господи на хліб-сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на дзвінку пісню, літературно-музичне свято.

Мов джерельна вода, -

Мова рідного краю.

Серце пісню співає,

Угамовує спрагу.

(Стукіт у двері. Заходять дівчинка і хлопчик - маленькі першокласники в українських костюмах. Вітаються, низенько вклоняються).