Тема. Василь Симоненко – поет і людина
Мета: ознайомити учнів із житєвим і творчим шляхом Василя Симоненка, створити на уроці умови для самовираження і розуміння учнями характерів героїв його поезій; в процесі співробітництва на уроці підвести учнів до морально-етичних критеріїв оцінки людей,добра, духовного багацтва, безкористя; виховувати в учнів потребу вдосконалювати свій духовний розвиток.
Обладнання:робоче місце поета (письмовий стіл), виставка творів В.Симоненка.
Тип уроку: урок - філософське дослідження.
Хід уроку
1.Вступне слово вчителя.
В історії української літератури 60-і роки стали роками творчості письменників-шістдесятників, які підняли свій голос на захист простої людини, на право говорити правду.До таких митців належали В.Стус, Г.Тютюнник, І.Драч, Д.Павличко. Це вони своєю творчістю намагалися пробитии командно-бюрократичну стіну суспільства, де людина булла лише «гвинтом» аппарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Адже ніхто і ніколи не може змінити істину: є народ-є країна, нема народу- нема країни. А когорта молодих митців вірила в духовну велич свого народу, в майбутнє України. Серед них був і Василь Андрійович Симоненко, творчість якого ми і почнемо вивчати.
ІІ.Оголошення теми, мети уроку
Сьогодні ми поговоримо про Симоненка як поета і людину, патріота своєї Батьківщини, ім'я якій Україна.
Василь Симоненко-тонкий поет-лірик, своєю поезією піднімає важливі філософські питання: повагу до людини, до її власної гідності, до її права на особисту свободу, до її прагнення житии так, як вона хоче. Кожна людина завжди повинна бути гідна свого імені.
Вчитель.Які творчі групи ви підготували до уроку?
Учень.Сьогодні на уроці будуть працювати такі творчі групи: ведучі,поет, мати поета Галина Федорівна,товариш В.Симоненка-Микола Сом, читці поезій.
(Учні займають свої робочі місця.
Наперед виходять ведучі)
Ведучий. Не шукаю до тебе
Ні стежки, ні броду-
Ти у грудях моїх,
У чолі і в руках.
Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький свій шлях.
Ведуча. Я живу з тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду.
Ведучий. Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброл!
Ведуча. Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного нараду
Відкривай духовні острови.
Ведучий. Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре,
Здрастуй, свіжосте нив!
Я воскрес, щоб із вами жити Під шаленством весняних злив |