До столу важко підходить вчителька зі стосами учнівських зошитів для перевірки, понад зусилля гупає ними на стіл, важко сідає, заглиблюється в перевірку... Протягом всієї сценки вона перевіряє зошити.

Телефонний дзвінок. Вчителька бере трубку.
    - Ой, а хто це мамі так агукає? Хто так мамі агукає? Манє-є-нє... плаче… Ой, пустушку згубило… Мама-кака, да, да, мама-кака, на роботі, ой, на роботі… Ось тільки диктанти перевірю… З тими ієрогліфами. Кара моя єгипетська… Ой, то ж може, голодне вже… Цьомаю тебе, сонечко! Ще тіко 49 зошитів залишилося, як 49 років… і додому… до-до-му… Моє маню-ю-нє…