Вчитель. Україна…В одному цьому слові і для нас,  і навіть, для чужинців бринить музика смутку і жалю…  Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої віковічної героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними, безіменними, невідомо коли і ким складеними піснями.

Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи: герб, прапор, гімн та національну армію.

Українська армія може по праву пишатися своєю історією, своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі.

Україна незалежна держава. Українські Збройні сили покликані охороняти рідну землю. Служити в армії – справа честі. Наші тата, дідусі колишні  захисники вітчизни, а хлопчики нашого класу майбутні воїни.

Отже, привітаємо наших тат зі святом.

Здрастуйте, здрастуйте

Із третього класу батьки!

Радісно, радісно, радісно,

Що ви до нас нині прийшли.

Кажемо»спасибі», рідні тата, вам.

І бажаєм щастя ми своїм батькам.

Слухайте, слухайте всі!

Наша промова готова!

В цей радісний час

У цей святковий день

До вас, батьки, перше слово!

Тату, коли ти вранці встаєш,

Встають мільйони з тобою.

Коли на роботу ідеш,

Ідуть мільйони з тобою.

Разом з татом вранці рано

Ми виходим за ворота.

На заняття в клас пора нам,

Ну, а тату –на роботу.

І сьогодні в цей святковий день

Ми-надія ваша, зміна трудова,

Дочки і ваші сини.

Зі святом вітаємо Вас, любі наші татусі.

/Діти підносять подарунки, виготовлені своїми руками./

Пісня «Браві солдати» муз. А.Філіпенка, сл. Т.Волгіна.