Ось так непомітно промайнуло літо, скотилось яблуком за поріг і ми знову зібралися з вами в стінах нашої рідної школи на перший урок.

Ви зросли, зміцніли, а чи подорослішали? Як це визначити? Що визначає по дорослішання людини? Багато чого: думки й почуття, спогади та мрії, гостре відчуття краси життя, прагнення до щастя. А ще – усвідомлення себе громадянином своєї держави, справжнім сином своєї країни, бо головне в кожній людині – це коріння, що напуває її соком рідної землі.

1 учень. Дивися, безкраєє, синєє небо

               Стоїть над землею, неначе шатро.

               Воно посилає любов нескінченну

               І щиро дарує надію й добро.

2 учень. У цьому шатрі килими золотаві –

               Із соняхів, жита, пшениці, вівса.

               А десь майоріють, як крапельки неба,

               Волошки блакитні. Яка ж то краса!

3 учень. Тут мешкають люди привітні та чесні,

               Хліб-сіллю гостей зустрічають вони.

               Земля наша щедра, родюча, багата –

               Усіх нагодують безмежні лани.

4 учень. Знає весь світ про казкову країну,

               Де синєє небо та жовті поля.

               Хай квітне щаслива моя Україна!

               Найкраща, безцінна, любима земля!